Діти  повинні  жити  у  світі  краси, музики, гри,

казки, фантазії та творчості.

 

                                                                                    В. Сухомлинський

Вплив музики на психоемоційний стан дитини.

 

Важко переоцінити вплив музики на людину. Це живе невичерпане джерело натхнення. Музика може надати насолоду, але також одночасно може викликати сильне душевне переживання, збудити до роздумів, відкрити невідомий світ фантазій.

Невичерпні можливості музики впливати на внутрішній світ дитини особливо виділяють методику музикотерапії з ряду інших терапевтичних методик.

У процесі музичних занять відкриваються широкі можливості для всебічного розвитку дітей. Емоційна сила музики, зміст пісень, що слухають і виконують діти, сприяють формуванню основ морально-естетичних якостей.

На музичних заняттях діти знайомляться з музичними інструментами, пронизуються слуханням їхнього глибокого звучання. Поступово дитина вибирає той інструмент, який більше, ніж інші, хвилює її, збігається зі струнами її душі.

Сьогодні ставлення до музики в суспільстві трохи інакше, ніж раніше, музичне середовище заповнене естрадно-розважальною музикою, тому важливо підтримувати інтерес дітей до класичної і народної музики. За допомогою музичної психології необхідно відродити в сім’ях традиції домашнього музикування. Цьому сприяє гра дітей на музичних інструментах разом із батьками вдома, а також підтримка їхнього захоплення батьками, завдяки чому стосунки в сім’ї стають теплішими й тіснішими.

Застосування творчих завдань, ритмічних ігор, сеансів музикотерапії в дитячому садку та вдома стимулює процес внутрішнього самовдосконалення дитини, створює широкі можливості для повноцінного розкриття всіх її потенціалів та відкриває перед нею ще один шлях збагачення її музичного досвіду.

 

 

Розвиток естетичного почуття дитини засобами музики

Сторінка музичного керівника Естетичне почуття – найскладніший вид усвідомлення прекрасного в житті. Воно характеризується здатністю та підготовленістю людини діставати насолоду від сприймання прекрасного. Справжня краса музики полягає не стільки в самих тембрах і переливах звучання, скільки в можливості переживати за допомогою музики єдність з природою, іншими людьми, зі своїм народом, з усім людством в цілому і через переживання цієї єдності знайти в собі бажану психологічну стійкість і душевне здоров’я.

У дитини в процесі сприйняття музичних образів виникає почуття співпереживання, до якого вона в своєму повсякденному житті не піднімається і не зможе піднятися. Після прослуховування музичного твору дитина повертається в зону своїх емоцій, але вже якоюсь мірою збагаченою. Ця особливість музики дає дитині можливість духовно надолужити те, чого не вистачає їй у неминуче обмеженому простором і часом житті. компенсувати за допомогою уяви задоволення багатьох потреб.

Культура і мистецтво, які зберігають цінності загальнолюдського досвіду, допоможуть дитині бачити світ не лише на більш високому рівні осмислення, а й «одухотворити» її інтелектуальну сферу, забезпечити гармонію інтелектуального й емоційного.

 

Музичне виховання дошкільників за системою Карла Орфа

 

Головні завдання, які вирішує педагог, це: виховання у дітей навичок творчого музикування, вміння проявити індивідуалізм, здатність та самовираження, розвиток уяви, фантазії, формування активної творчої музичної діяльності дітей. В програмі музичного виховання за системою німецького музиканта і композитора Карла Орфа надані кращі надбання системи музичного виховання.

Довіряючи нам своїх дітей, батьки мріють бачити їх всебічно розвиненими, гармонійними особистостями. Тому треба знаходити незвичайні цікаві форми роботи з дітьми. Успіх у музичному вихованні – розуміння інтересів і потреб дитини.

Елементарне музикування з інструментами К.Орфа, є одна з найцікавіших форм музичної діяльності дошкільників.

Захоплення дітей таким музикуванням, їх бажання грати та співати є настільки сильним, що вони не помічають тої великої навчальної роботи, яка проводиться з ними в процесі музикування.

Одним з найбільш захоплюючих і необхідних форм пізнання звукового світу, основ музичного мистецтва є ігри звуками. Вони подібні іграм дітей з паличками, горішками, камінцями. Ігри звуками природні, і не можуть бути нічим замінені, тому, що вони є початковою формою знайомства з музичним мистецтвом. Є велика різниця між дитиною, яка слухає музику у будь-якому виконанні, і дитиною, яка сама “придумує” музику.

Дітям необхідно творити і співпереживати, щоб зробити музику досягненням свого особистого досвіду, ім. потрібно “спробувати” її, “бути в ній” – співати, грати на інструментах, танцювати, імпровізувати, самому придумувати і змінювати її. Навіть дуже маленькі діти здатні імпровізувати свою музику. Тут із звичайного металофону народжується мерехтливий вогник світлячка, звичайні дзвіночки “розмовляють” один з одним про дружбу, а коробочки з крупами розповідають, як восени сумно шарудить під ногами листя. Треба тільки прислухатись – і в легкому стуканні олівцем по сталі можна почути безтурботну пісеньку дощику, в паперовому шелесті – цілу казку.

Діти стають іншими на такому музичному занятті, відкривають свої серця, перетворюються в чарівників, які розуміють мову вітру і квітів, вміють бачити музику.